Інформаційна довідка

щодо врегулювання пенсійних прав осіб,

які працюють за межами України

 

Як свідчить міжнародний досвід щодо виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, в більшості країн світу питання пенсійного забезпечення мігрантів врегульовано міждержавними договорами (угодами) про співробітництво в сфері соціального захисту.

За відсутності міждержавних договорів (угод) в сфері соціального захисту мігрантів пенсійного віку у низці розвинених країн прийнято забезпечувати означену категорію осіб пенсійними виплатами на рівні мінімальних стандартів соціального захисту країн нового місця проживання. Така ж практика застосовується і в Україні.

На сьогодні Україною укладено міжнародні договори (угоди) з питань пенсійного забезпечення з 21 країною, із них з 14 - за територіальним принципом (тобто пенсія призначається відповідно до законодавства Сторони, на території якої ця особа проживає і звернулась за призначенням пенсії, при цьому стаж роботи, набутий на території іншої Договірної Сторони, зараховується до трудового стажу), з 7 - за пропорційним принципом (тобто кожна з Договірних Сторін призначає пенсію за стаж роботи, набутий на її території).

Крім того, ведеться підготовча робота щодо укладення договорів з питань пенсійного забезпечення з 10 державами, з 3 державами з питань працевлаштування.

На сьогоднішній день за кордоном працюють 1,5 млн. громадян України.

Внаслідок складності оформлення документів ці громадяни фактично не беруть участі у пенсійній системі і періоди їх роботи за кордоном не можуть враховуватися при обчисленні їх пенсій в Україні.

Це означає, що з одного боку вони позбавлені пенсійних прав, а з іншого - Пенсійний фонд України недоотримує внески на пенсійне страхування (правом на добровільну участь у пенсійній системі на сьогоднішній день скористались лише 5 тисяч громадян).

З метою врегулювання зазначених питань 5 березня прийнято постанову Кабінету Міністрів України №236 „Про роз’яснення особливостей застосування окремих норм Указу Президента України від 3 липня 1998 №727 для фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність за межами України, в умовах світової фінансово-економічної кризи”.

Дана постанова поширюється на громадян України, які провадять підприємницьку діяльність за межами України без залучення до неї найманих працівників та членів сім'ї, в тому числі за договорами цивільно-правового характеру.

Зазначені особи сплачують реєстраційний збір в розмірі 34 гривні та подають державному реєстратору за місцем проживання в Україні заповнену реєстраційну картку; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі наявності).

В залежності від наявності у особи ідентифікаційного номера або відсутності його за релігійними чи іншими переконаннями є дві форми подання документів на реєстрацію. Особи, які мають номер, документи подають особисто, поштою або через уповноважену особу, інші - виключно особисто.

Порядок заповнення реєстраційної картки, її форма, дані про рахунки, на які вноситься реєстраційний збір, розміщуються на веб-сторінці Державного Комітету з питань регуляторної політики та підприємництва.

Справжність підпису фізичної особи засвідчується нотаріусом або посадовими особами органів місцевого самоврядування, консульськими установами.

Крім цього, підприємець звертається до органів податкової служби для отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Для цього він подає до органів податкової служби заяву, платіжний документ (квитанцію, копію платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку не пізніше як за 15 днів до початку місяця, з якого вона обирає спосіб оподаткування за єдиним податком. Це можна зробити особисто, поштою та через уповноважену особу. Після цього особі надсилається свідоцтво про сплату єдиного податку або вмотивована відмова.

З метою забезпечення зарахування періоду роботи за кордоном до страхового стажу у повному обсязі рекомендована сума платежу становить 500 гривень, з урахуванням ставки єдиного податку та внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Загальна рекомендована ставка єдиного податку для фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність за межами України, за календарний місяць - 200 гривень. 42% єдиного податку перераховується до Пенсійного фонду України, тобто - 84 грн. (42% х 200 грн.).

У 2009 році мінімальний страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить не менш як 200 грн.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу у пропорційно меншому розмірі.

Тому, з урахуванням перерахованих до Пенсійного фонду України 84 грн., стаж буде зараховано в пропорційно меншому розмірі.

Платники єдиного податку можуть здійснювати доплату до розмірів рекомендованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що встановлюються щороку Кабінетом Міністрів України до 1 січня.

У 2009 році розміри рекомендованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за кожен місяць становлять: базовий - 845 гривень, підвищений - 1690 гривень, максимальний - 3530 гривень.

У разі, якщо особа, яка займається підприємницькою діяльністю за кордоном не сплачує єдиний податок, або займається іншою діяльністю, їй надана можливість добровільної участі у пенсійному страхуванні за спрощеною процедурою.

З цією метою Пенсійним фондом України розроблено Порядок добровільної участі у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за спрощеною процедурою громадян України, які працюють за межами України, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду № 10-1 від 10.03.09, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.04.09 № 313/16329.

Порядком, зокрема передбачається, що громадянин може укласти договір про добровільну участь в системі пенсійного страхування не залишаючи країни, в якій він працює.

Добровільну участь у пенсійному страхуванні за спрощеною процедурою приймають громадяни України, які працюють за її межами, досягли 16-річного віку, не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до законодавства України або пенсійному страхуванню відповідно до міжнародних договорів (угод), не є пенсіонерами.

Для прийняття добровільної участі у пенсійному страхуванні особа інформує органи Пенсійного фонду за місцем проживання або Пенсійний фонд України про своє бажання шляхом подання заяви, через Інтернет або через Контакт центр Пенсійного фонду.

Пенсійний фонд протягом 5 робочих днів з дня одержання заяви надсилає договір про добровільну участь у двох примірниках, довідкову інформацію про номер телефону та час, протягом якого можна отримати відповіді на питання, адресу веб-сайту в мережі Інтернет. Особа після ознайомлення з даною інформацією надсилає до Пенсійного фонду підписані два примірники договору. Пенсійний фонд протягом 5 робочих днів з дня отримання договору повертає підписаний примірник договору про добровільну участь особі. За бажанням особи другий примірник може зберігатися у Пенсійному фонді України.

За бажанням, особа може розпочати сплату внесків, а договір підписати протягом року.

Особи, які виявили бажання брати добровільну участь у пенсійному страхуванні, можуть направити до Пенсійного фонду поштою заяву, копію документа, що посвідчує особу, і договір про добровільну участь у пенсійному страхуванні у двох примірниках.

Пенсійний фонд протягом 5 робочих днів з дня отримання договору про добровільну участь підписує його та надсилає другий примірник заявнику за вказаною ним адресою. За бажанням особи другий примірник договору може зберігатись у Пенсійному фонді.

Розміри страхових внесків встановлюються в договорі і визначаються платниками самостійно, але не менше мінімального та не більше максимального страхового внеску.

Сплата страхових внесків здійснюється шляхом перерахування коштів на окремі рахунки Пенсійного фонду. При цьому облік сплачених в іноземній валюті страхових внесків та внесення відомостей до системи персоніфікованого обліку здійснюються у гривнях за курсом Національного банку України на момент продажу коштів в іноземній валюті.


Довідково:

Функції державних органів.

Державний реєстратор приймає від фізичної особи - підприємця документи на державну реєстрацію, надсилає їй копію опису документів з відміткою про дату надходження документів. Може залишити без розгляду документи, подані для проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця, якщо:

·     реєстраційна картка, подана (надіслана рекомендованим листом) державному реєстратору:

·     не заповнена державною мовою;

·     не заповнена машинодруком або від руки печатними літерами;

·     підпис заявника не засвідчений нотаріусом, посадовими особами органів місцевого самоврядування, консульськими органами.

Державний реєстратор може вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця.

Державний Комітет з питань регуляторної політики та підприємництва на своїй веб-сторінці розміщує адреси органів реєстрації, форми реєстраційних карток, дані про рахунки, на які вноситься реєстраційний збір, оприлюднює порядок заповнення реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Консульські установи України засвідчують справжність підпису фізичної особи на реєстраційній картці (заяві, повідомлені), довіреності уповноваженої особи.

Державне казначейство України наступного дня після надходження коштів перераховує суми сплаченого єдиного податку в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Органи державної податкової служби розміщують на своїй веб-сторінці форми заяви про право застосування спрощеної системи, інформацію про окремий рахунок відділень Державного казначейства, розміри рекомендованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, форму заяви про здійснення доплати до розмірів рекомендованих внесків. Крім того, безоплатно видає особі свідоцтво про сплату єдиного податку або вмотивовану відмову.

Пенсійний фонд України веде облік сплаченої частини єдиного податку та доплати до розмірів рекомендованих страхових внесків, їх використання та внесення відомостей до системи персоніфікованого обліку, здійснює обмін інформацією з Державною податковою адміністрацією про фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність за межами України та сплачують єдиний податок, і доплату до розмірів рекомендованих страхових внесків.

На цей час питання соціального захисту громадян України за кордоном, регулюється 7 двосторонніми міжнародними договорами (пропорційний принцип соціального забезпечення), укладеними з такими державами: Республікою Болгарія, Естонською Республікою, Королівством Іспанія, Латвійською Республікою, Литовською Республікою, Словацькою Республікою, Чеською Республікою.

Зазначеними міжнародними договорами передбачено взаємне зарахування страхового стажу, а також: здійснення виплат в рамках пенсійного страхування, страхування від нещасних випадків на виробництві, страхування з тимчасової втрати працездатності, страхування на випадок безробіття.

Крім цього на сьогоднішній день є чинними міжнародні договори, які передбачають територіальний принцип соціального забезпечення, зокрема, договір з Російською Федерацією та 2 угоди в рамках СНД з питань пенсійного забезпечення. Україна також: є правонаступницею міжнародних договорів, укладених між: СРСР та Монголією, Угорщиною і Румунією.

Станом на 01.01.2009 до 11 країн, з якими Україною укладені міжнародні договори про соціальне забезпечення як за територіальним, так і за пропорційним принципом, здійснено переказ пенсій за кордон 1 778 громадянам на загальну суму 1,37 млн. дол. США та 507 тис. євро.

Питання працевлаштування громадян України за кордоном регулюється двосторонніми міжнародними договорами, укладеними з Азербайджанською Республікою, Республікою Білорусь, Соціалістичною Республікою В'єтнам, Республікою Вірменія, Латвійською Республікою, Литовською Республікою, Великою Соціалістичною Народною Лівійською Джамагирією, Республікою Молдова, Республікою Польща, Португальською Республікою, Російською Федерацією.