13 квітня ц.р. Президент України В.Ф.Янукович підписав прийнятий Верховною Радою України 22 березня ц.р. Закон України «Про громадські об’єднання».

Закон створює нові конституційні засади подальшого розвитку громадянського суспільства в Україні і є важливим кроком на шляху впровадження в нашій державі європейських стандартів функціонування громадських об’єднань. Законом запроваджуються, зокрема, такі прогресивні норми:

- надання права і можливості громадським об'єднанням діяти на всій території держави незалежно від місця та рівня їх реєстрації;

- право юридичних осіб брати участь у створенні громадських спілок;

- право громадських організацій займатися підприємницькою діяльністю, яка не має на меті отримання прибутку і яка пов’язана, насамперед, із забезпеченням мети і завдань, що передбачені статутом того чи іншого об'єднання;

- суттєве спрощення реєстраційних процедур як за порядком, так і за строками розгляду відповідних документів. Так, до 7 днів скорочується термін реєстрації громадських об'єднань та чітко визначається перелік документів для їх реєстрації, вказується вичерпний перелік підстав, які можуть стати причиною відмови у реєстрації громадського об'єднання або повернення документів на доопрацювання, чітко регламентуються і скорочуються до мінімуму процедури перевірки;

- перевірка статуту громадського об’єднання відтепер здійснюватиметься виключно на відповідність Конституції та законам України - на відміну від попередньої практики, коли така перевірка передбачала відповідність статутних чи інших документів також підзаконним нормативним актам;

- первинна реєстрація громадських об'єднань відтепер є безкоштовною.

Новий закон „Про громадські об'єднання” набере чинності з 1 січня 2013 року.

 

Прийняття Закону України „Про громадські об'єднання” свідчить про відданість України курсу на виконання зобов’язань, які випливають з її членства у Раді Європи, оскільки при його прийнятті було повністю враховано рекомендації Комітету міністрів РЄ стосовно діяльності неурядових організацій. Важливо також, що прийняття Закону стало результатом широкого консенсусу політичних сил у Верховній Раді України („за” проголосували 334 депутати, тобто представники як урядових, так і опозиційних партій).