Щодо судової реформи

 

          Президентом України В.Ф.Януковичем проголошено курс на удосконалення судової системи, яка повинна стати ефективною, справедливою і доступною для кожного громадянина.

          Невідкладна необхідність реформи зумовлена тим, що суди в теперішньому стані неспроможні належним чином захистити права громадян. Така ситуація спричинена і недостатнім фінансуванням, і відсутністю реальних гарантій незалежності суддів, і широким поширенням корупції в суддівському середовищі.

          На нагальну потребу реформування українського судочинства, в тому числі і його конституційних засад, неодноразово звертали увагу і міжнародні експерти, насамперед Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія).

          Очевидним є те, що конституційні зміни потребують тривалого часу як за процедурою, так і зважаючи на відсутність у парламенті більшості, здатної такі зміни прийняти. Однак не менш очевидним є і те, що суспільство втомилося від очікувань і прагне змін вже сьогодні, про що яскраво свідчить катастрофічно низький рівень довіри до судів.

          Такий стан речей спонукав Президента України до створення Робочої групи з питань судової реформи, перед якою було поставлено завдання удосконалення судової системи шляхом розробки пропозицій про внесення змін до законів без внесення змін до Конституції.

          До робочої групи увійшли фахівці органів влади, судді, представники вищих навчальних закладів, науковці, народні депутати України.

          Результатом роботи групи став проект Закону України «Про судоустрій і статус суддів», прикінцеві положення якого передбачають також внесення змін до ряду процесуальних та інших законів у сфері судочинства.

          3 червня 2010 року проект був прийнятий парламентом у першому читанні, що засвідчило початок реального здійснення судової реформи в Україні.

          Хоча від представників юридичної спільноти часто можна почути абсолютно різні думки з приводу змісту реформ, в тому числі і різко негативні, виклад основних положень законопроекту вже сам по собі свідчить про його прогресивний характер.

          Що ж саме Глава держави пропонує суспільству?

          Насамперед - це зміна процесуальних законів. Пропонується істотне скорочення термінів розгляду справ в судах в порядку цивільного, адміністративного і господарського процесу. Передбачається, що термін касаційного розгляду справ зменшиться вдвічі. Будуть скорочені терміни на оскарження судових рішень: з 30 до 10 днів. Пропонується також скасувати можливість направлення справ на новий розгляд.

          У адміністративному процесі пропонується запровадити скорочене провадження, яке передбачає розгляд певної категорії справ протягом двох тижнів.

          Унеможливлюється можливість затягування розгляду справ через механізм оскарження процесуальних ухвал.

          В усіх судових процесах запроваджується антикорупційний механізм автоматичного розподілу справ.

          Істотних змін зазнає і система судоустрою. Пропонується зменшення ролі голів судів, що призведе до зростання авторитету і незалежності судді.

          Передбачається запровадження не тільки в адміністративних, але й в усіх судах загальної юрисдикції, автоматизованої системи документообігу та розподілу справ.

          Голови судів позбавляються можливості у будь-який спосіб впливати на матеріально-технічне забезпечення суддів відповідного суду.

          Крім того, у господарському і кримінальному процесі голови судів позбавляються повноважень щодо розгляду відводу судді.

          При цьому кандидатури на адміністративні посади в судах будуть пропонуватися радами суддів і затверджуватися Вищою радою юстиції, в якій більшість складатимуть судді.

          Статус Верховного Суду України приводиться у відповідність до вимог Конституції України з урахуванням позиції Конституційного Суду України щодо неконституційності інституту повторної касації.

          Верховний Суд України нарешті почне виконувати свою головну функцію - забезпечення єдності судової практики, розглядаючи справи, в яких мало місце неоднакове застосування норм судами касаційної інстанції. Водночас, Верховний Суд України зможе постановляти рішення, яке буде остаточним і обов'язковим не тільки для сторін по справі, але і на всій території України для застосування у всіх правовідносинах, що виникають у державі.

          У зв'язку з цим кількість суддів Верховного Суду України поступово, по мірі виходу суддів у відставку або переходу до інших судів, буде скорочено приблизно на таку, яку матиме новостворений Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ. Врешті-решт Верховний Суд України складатиметься з двадцяти суддів.

          У процедурі призначення суддів вперше Главою держави пропонується такий механізм, за якого будь-який претендент зможе у конкурентний спосіб на прозорих засадах стати суддею, здавши анонімний іспит під пряму відео-фіксацію цього процесу у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

          Проект також передбачає істотне посилення ролі суддівського самоврядування в системі судоустрою та підвищення значимості і незалежності органів, що відіграють основну роль в питаннях суддівської кар'єри та відповідальності - Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

          Механізм формування цих органів забезпечить представництво у них більшості суддів, на необхідності чого неодноразово наголошували міжнародні експерти.

          Водночас Президент України порівняно з чинним законодавством відмовляється від низки повноважень, а саме:

          -  не матиме повноважень з проведення спеціальних перевірок під час призначення суддів на посади вперше;

          - не матиме представництва у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України;

          - не матиме повноважень з визначення кількості суддів в судах;

          - призначатиме за своєю квотою двох суддів до складу Вищої ради юстиції.

          Обмежуються і повноваження Верховної Ради України.

          Парламент виключається з числа суб'єктів формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а при призначенні членів Вищої ради юстиції зобов'язаний двох з них призначати з числа суддів.

          У процесі обрання та звільнення суддів парламент буде приймати рішення посвідчувального характеру за спрощеною процедурою без проведення будь-яких перевірок. Головну роль у цих процесах будуть відігравати органи, в яких більшість складатимуть судді, - Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вища рада юстиції.

          Загалом, деполітизація судової системи є однією з основних ідеологічних засад реформи.

          Одним з кроків на цьому шляху є і запропонована заборона нагородження діючих суддів, яке часто використовувалося як подяка за конкретні рішення в конкретних справах.

          Фінансова незалежність судів буде забезпечена відповідно до рішення Конституційного Суду України виділенням кожному суду коштів безпосередньо законом про державний бюджет. Крім того, Державна судова адміністрація, на яку покладено представництво судів у відносинах з органами виконавчої та законодавчої влади у питаннях фінансування та матеріально-організаційне забезпечення судів виводиться з системи органів виконавчої влади і підпорядковується органам суддівського самоврядування.

          Проект також спрямований на реалізацію антикорупційної політики Глави держави.

          Пропонується підвищення заробітної плати суддям з одночасним зобов'язанням декларувати свої видатки і доходи.

          Процедура притягнення суддів до відповідальності, в тому числі кримінальної, удосконалюється з метою забезпечення невідворотності покарання порушників при дотриманні їх прав у цій процедурі відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.

          Одночасно, Президент України пропонує посилити кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду і розширити суб'єктний склад тих, хто може бути притягнутий за це до відповідальності.

          Важливим є те, що законопроект забезпечує удосконалення механізму реалізації прав кожного громадянина України. Кожен зможе, нарешті, бездіяльність влади оскаржити не в чотирьох судових інстанціях протягом декількох років, а в адміністративному суді в двохтижневий термін.

          Згідно з запропонованими змінами до Кодексу адміністративного судочинства України іншого рішення у разі бездіяльності органу влади, ніж на користь громадянина, суд постановити фактично не зможе.

          При цьому на відміну від чинного законодавства всі скарги на дії суддів можуть бути подані безпосередньо до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, де в порядку автоматичного розподілу їх перевірку буде здійснювати член комісії, який працює на постійній основі, а не на громадських засадах.

          Слід також зазначити, що започаткована Главою держави судова реформа наближає Україну і до європейського правового простору.

          Експерти Ради Європи і Венеціанська комісія, які здійснюють постійний моніторинг вітчизняної судової системи, висловили низку рекомендацій щодо забезпечення міжнародних стандартів правосуддя.

          У президентському проекті враховано абсолютну більшість з них, окрім тих, які можуть бути реалізовані лише шляхом зміни положень Конституції України. Глава держави виходить з того, що чекати на зміни до Конституції - це шлях, який нам не дозволить проводити реформи у системі правосуддя, і тому ініціює перший крок, пропонуючи змінити певні речі законами України вже найближчим часом.