ENP review as a window of opportunities for the Eastern Partnership


Minister for Foreign Affairs of Ukraine Kostyantyn Gryshchenko and Member of the European Commission for Enlargement and the ENP Štefan Füle


Striving for comprehensive revitalization of relationship with its changing Neighbourhood, in summer 2010 the EU launched Strategic Review of the European Neighbourhood Policy – the process which proved to be even more urgent as the Arab Spring gathered pace.

For the first time the EU engaged its Partner States into the work within the Review. The extensive consultations bore fruit in the Communication "A new response to a changing neighbourhood", launched on 25 May 2011.  This has redefined the EU's approach to its partners, both in the south and the east. Subsequently, the Foreign Ministers of the European Union on 20 June 2011 endorsed the new response to a changing Neighbourhood in conclusions.

The new EU approach to its neighbours will be based on mutual accountability and a shared commitment to the universal values of liberty, democracy, respect for human rights, fundamental freedoms and the rule of law. These values are adhered to by all the Member States of the European Union. It is no coincidence that these are also the essential elements of the Agreements already under negotiation with Eastern partners. Equally important for Ukraine – these are the same values which any country wishing to become a Member State of the European Union in accordance with Article 49 of EU Treaty needs to fully respect.

It is of particular importance for the Eastern Partnership that the ENP Review has underlined the right of every Partner to choose the strategic direction of its relations with the EU. A set of common values of Article 2 of EU Treaty will remain at the heart of EU’s relations with all the Partners. At the same time it is up to them to choose the end-game – whether remain a Partner or seek one day to become a Member.

Differentiation is one of the most important features together with joint ownership of the reform plan. Such a partnership will complement the efforts of those countries that are willing and able to move further still, to closer political association and progressive economic integration into the EU Internal Market.

The EU agrees on the need to provide greater support to partners engaged in building deep and sustainable democracy, to boost inclusive economic development and to strengthen both the Eastern and the Southern dimensions of the ENP, in particular in the areas of democracy, human rights and the rule of law. This increased support and its goals of stronger political cooperation and closer economic integration will depend on progress towards reforms. Support will be tailored to the needs of partners willing to undertake reforms and to cooperate effectively with the EU in all relevant domains, and may be reconsidered where reform does not take place. These principles apply equally to all ENP partners.

This understanding constitutes the basis of the “more for more” approach where EU response does not depend on geographical location but purely on the progress achieved. It creates conditions for fair competition where self-conscious choice and dedication to undertaking political, social and economic reforms assist both the EU and the Partner States in achieving their strategic goals.

In the particular case of the Eastern Partnership two main ideas complete this window of opportunity.

First and foremost, the Eastern Partnership is about creating the necessary conditions to accelerate political association and further economic integration between the European Union and partner countries. The Eastern Partnership will seek to support political and socio-economic reforms in the partner countries, facilitating approximation to the European Union.

The EU clearly recognizes the economic benefits of enhancing trade in goods and services, the potential for increased investment flows and the importance of progressive economic integration with the EU Internal Market. Consequently, the EU supports continuing to pursue integration through the establishment of Deep and Comprehensive Free Trade Areas with ENP partners, as soon as conditions are met. Ukraine leads the way here, being as committed as the EU to finalising negotiations on the EU-Ukraine Association agreement, including Deep and Comprehensive Free Trade Area, by the time of the EU-Ukraine Summit, expected to take place in December 2011.

It also remains a core objective of the Eastern Partnership to enhance the mobility of citizens in a secure environment. It will promote mobility of citizens of the partner countries through visa facilitation and readmission agreements. In addition, the EU, in line with its Global Approach to Migration, will also take gradual steps towards full visa liberalisation for individual partner countries – this process will be conducted on a case-by-case basis provided that conditions for well-managed and secure mobility are in place.

As regards visa dialogue with the EU, Ukraine is committed to further progress in the implementation of its Visa Liberalisation Action Plan. This can then help serve as a model also for other Eastern partners, bearing in mind the specificity and progress of each country.

Partners should find valuable support for their reform agenda through the strengthening of participation in EU programmes and agencies, and enhanced sector cooperation. In this context, Ukraine has taken a significant step forward by recent signature of a protocol enabling participation in EU programmes. For example, we have agreed that the EU and Ukraine will strengthen their energy partnership, with important benefits for both parties. We also agreed on the importance of further work toward integration of our energy markets, including by full implementation of the commitments that Ukraine has taken through the European Energy Community.

The strengthening of multilateral cooperation is a second important objective of the Eastern Partnership: to make this a reality, the ENP review creates new opportunities. The multilateral platforms will help advance partner countries’ legislative and regulatory approximation to the EU acquis by allowing exchanges of experiences and best practice. The work programme of the platforms will be reviewed to allow flexibility in responding to the needs of partner countries.

The importance of civil society's involvement in partner countries' reform agendas was highlighted in the ENP review, and the Eastern Partnership has already gone some way to acting on this. The Eastern Partnership's Civil Society Forum and its National Platforms are essential to promoting shared values, and their involvement in the Partnership's implementation should be strengthened.

Now, more can be done to support the development of civil society groups in partner countries:  the EU will shortly establish a Civil Society Facility and a European Endowment for Democracy. These will help to consolidate the role of civil society actors, including those which have not been able to benefit from EU support so far.

All these elements demonstrate that the ENP Strategic Review has succeeded in creating momentum for enhancing EU’s engagement in its Neighbourhood as a whole and in the Eastern Partnership region in particular. 

Ambitious goals may not be reached without equally ambitious commitment. That is why proposals for a considerable increase of funds for the Neighbourhood were included by the Commission in the draft multiannual financial framework for 2014-2020.

Hard work and success of reforms remain an issue of joint responsibility of the Partners and the EU. We look forward to the Eastern Partnership Summit in Warsaw on 29-30 September, as an important moment to provide for new momentum for the Eastern Partnership. As partners make genuine further progress in carrying out internal reforms and adopting European standards, relations between them and the EU will become deeper and stronger.







Перегляд Європейської політики сусідства як вікно можливостей для «Східного партнерства»


Прагнучи до всебічної активізації відносин із сусідніми країнами, в яких тривають системні перетворення, влітку 2010 року ЄС розпочав стратегічний перегляд Європейської політики сусідства (ЄПС). Бурхливі події «арабської весни» довели актуальність і своєчасність такого перегляду.

До роботи в рамках перегляду ЄПС Євросоюз уперше залучив країн-партнерів. Результати дискусії знайшли своє відображення в Комунікації «Нова відповідь сусідству, що змінюється», оприлюдненій 25 травня 2011 року. Перегляд ЄПС дозволив оновити підходи ЄС до своїх партнерів — як південних, так і східних. У своїх Висновках від 20 червня 2011 року міністри закордонних справ Європейського Союзу схвалили зазначену політику.

Новий підхід ЄС до своїх сусідів базуватиметься на принципах взаємної відповідальності та спільної відданості універсальним цінностям свободи, демократії, поваги до прав людини, основоположним свободам та верховенству права. Зазначених цінностей дотримуються всі держави-члени Євросоюзу, тому не випадково саме вони лежать в основі двосторонніх угод зі східними партнерами, переговори щодо укладення яких наразі тривають. Для України не менш важливим є те, що йдеться про ті цінності, яких має дотримуватися будь-яка держава, що прагне стати повноцінним членом Європейського Союзу відповідно до статті 49 Договору про ЄС.

Для східних партнерів особливо важливим є те, що перегляд ЄПС закріпив право кожного партнера обирати зміст і стратегічний напрям розвитку своїх відносин із ЄС. Спільні цінності, наведені у статті 2 Договору про ЄС, залишатимуться в основі відносин ЄС із усіма партнерами. Водночас країни-партнери самостійно визначатимуть кінцевий результат цих відносин — залишатися партнерами чи домагатися у перспективі стати членами ЄС.

Разом із принципом спільної власності принцип диференціації залишається однією з визначальних рис оновленої ЄПС. Партнерство, засноване на цих принципах, доповнюватиме зусилля країн, які мають намір і здатність просуватися далі на шляху тіснішої політичної асоціації та дедалі глибшої економічної інтеграції до внутрішнього ринку ЄС.

ЄС визнає необхідність посилення підтримки партнерів, які стали на шлях розбудови сталої демократії. Актуальним завданням є сприяння з боку ЄС прискоренню економічного розвитку країн-партнерів як східного, так і південного вимірів ЄПС. Ця посилена підтримка, як і в цілому перспективи політичної співпраці та економічної інтеграції з ЄС, залежатимуть від прогресу на шляху реформ. Підтримка надаватиметься відповідно до потреб кожного партнера, що має намір втілювати реформи та ефективно співпрацювати з ЄС на всіх можливих напрямах, і може бути зупинена у випадку відмови від реформ. Зазначені принципи однаковою мірою стосуються всіх партнерів ЄПС.

Цей підхід лежить в основі принципу «більше за більше», згідно з яким практична допомога ЄС сусіднім державам визначатиметься не географічним положенням, а виключно прогресом у проведенні реформ. Це створюватиме умови для чесної конкуренції, де свідомий вибір на користь політичних, економічних та соціальних реформ сприятиме досягненню стратегічних цілей обох сторін — як ЄС, так і держав-партнерів.

Що стосується «Східного партнерства», слід виділити дві головні ідеї, які наповнюють змістом це вікно можливостей.

Передусім, «Східне партнерство» покликане сприяти формуванню політичної асоціації та поглибленню економічної інтеграції між Європейським Союзом і державами-партнерами. Політика «Східного партнерства» підтримуватиме політичні та соціально-економічні реформи у державах-партнерах, сприяючи їхньому зближенню з ЄС.

ЄС усвідомлює взаємні економічні переваги від нарощування обсягів торгівлі товарами і послугами, від збільшення обсягів інвестицій та подальшої економічної інтеграції до внутрішнього ринку ЄС. Тому ЄС продовжує сприяти економічній інтеграції шляхом створення поглиблених і всеосяжних зон вільної торгівлі зі своїми партнерами. На цьому шляху попереду йде Україна, яка разом із ЄС планує завершити переговори щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включно з поглибленою і всеосяжною зоною вільної торгівлі, до проведення саміту Україна—ЄС, запланованого на грудень 2011 року.

Другою ключовою метою «Східного партнерства» є покращення умов для безперешкодного пересування громадян. «Східне партнерство» заохочуватиме вільний рух громадян держав-партнерів шляхом укладення угод про спрощення візового режиму та реадмісію. Крім того, ЄС, згідно із Глобальним підходом до міграції, здійснюватиме поступові кроки у напрямку повної візової лібералізації для окремих держав-партнерів. Цей процес здійснюватиметься на індивідуальній основі, за умови забезпечення вимог безпеки та належного рівня організації пересування громадян.

Що стосується безвізового діалогу з ЄС, то Україна належним чином виконує свої зобов’язання з виконання Плану дій щодо візової лібералізації. Українська держава може слугувати прикладом для інших східних партнерів, із урахуванням специфіки та прогресу кожної з країн у досягненні відповідних вимог.

Вагому підтримку партнерам у проведенні реформ може надати участь у програмах та агенціях ЄС. У цьому контексті Україна недавно зробила значний крок уперед, підписавши Протокол, який дозволятиме їй брати участь у програмах ЄС. Було погоджено, що Україна і ЄС посилять взаємовигідне партнерство в енергетичній сфері. Також було досягнуто згоди щодо важливості подальшої інтеграції енергетичних ринків, у тому числі шляхом повного виконання українською стороною зобов’язань у рамках членства в Європейському енергетичному співтоваристві.

Важливим завданням «Східного партнерства» є посилення багатостороннього виміру співробітництва. Багатосторонні платформи допоможуть наблизити правову та регуляторну бази до законодавства ЄС, зокрема шляхом обміну досвідом. Робоча програма платформ переглядатиметься на регулярній основі з метою належного реагування на потреби держав-партнерів.

В оновленій ЄПС передбачено зростання ролі та рівня залучення громадянського суспільства держав-партнерів до проведення реформ. У рамках «Східного партнерства» вже зроблено певні кроки у цьому напрямі. Форум громадянського суспільства «Східного партнерства» та його Національні платформи відіграють важливу роль у просуванні спільних цінностей, отже, їх залучення до співпраці в рамках «Східного партнерства» має бути посилене.

Для підтримки та консолідації громадянського суспільства в державах-партнерах також планується створити Фонд громадянського суспільства (Civil Society Facility) і Європейський фонд за демократію (European Endowment for Democracy).

Всі ці елементи свідчать про те, що в рамках перегляду ЄПС було знайдено нові можливості для підвищення рівня залученості ЄС до справ своїх сусідів загалом та регіону «Східного партнерства» зокрема.

Амбітні цілі не можуть бути досягнуті без рівноцінно амбітних зобов’язань. Саме тому пропозиції щодо значного збільшення фінансових ресурсів для держав—партнерів ЄПС були включені Європейською комісією до проекту багаторічної фінансової перспективи ЄС на 2014 — 2020 роки.

Наполеглива праця та успішність реформ залишаються питанням спільної відповідальності держав-партнерів і ЄС. Ми з нетерпінням очікуємо на саміт «Східного партнерства», що має відбутися у Варшаві 29 — 30 вересня, як на важливу подію, здатну надати нового дихання ініціативі «Східного партнерства». У міру того, як держави-партнери просуватимуться в реалізації внутрішніх реформ та адаптації європейських стандартів, відносини між ними і ЄС ставатимуть дедалі глибшими та міцнішими.