Щодо Конференції зі збору коштів на Чорнобильські проекти

 (м. Київ, 19 квітня 2011 р.)

 

19 квітня 2011 року у Києві проходить  Конференція зі збору коштів на Чорнобильські проекти, так звана „конференція донорів”. Важливу роль в організації Конференції зі збору коштів на Чорнобильські проекти відіграє Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), з яким Україна дуже плідно співпрацює.

У Конференції бере участь широка представницька делегація Високого рівня, у т.ч. з боку наших іноземних партнерів, які також братимуть участь у  Київському саміті з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії, що проходитиме у Києві цього ж дня, 19 квітня 2011 року.

Як відомо, 20 грудня 1995 року в Оттаві було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо закриття ЧАЕС між Україною і державами «Великої сімки» (згодом + Росія = «Велика вісімка») та Європейської Комісії. Текст цього документу визначає принципи співробітництва між Україною і «Великою вісімкою» щодо пошуку, мобілізації та залученні фінансових ресурсів для закриття ЧАЕС.

15 грудня 2000 року Україна, виявляючи добру волю та йдучи назустріч наполегливим вимогам світового співтовариства, а також виконуючи умови Оттавського Меморандуму від 20.12.1995 р., остаточно зупинила ЧАЕС до завершення проектного ресурсу її експлуатації.

Реалізація Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» з метою приведення його до екологічно безпечного стану досягла найвідповідальнішого етапу. Наразі об’єкти інфраструктури перебувають на різній стадії готовності, а їх спорудження на майданчику Чорнобильської АЕС триває.

Ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи, виведення ЧАЕС з експлуатації та перетворення об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему пов’язані з величезними фінансовими витратами.

Щороку Україна витрачає на зазначені цілі значну частку коштів державного бюджету, що є еквівалентною сотням мільйонів доларів США.

Самостійно Україна була б неспроможна впоратися у повному обсязі з фінансовим тягарем, обумовленим цими витратами. Так, в Європейському банку реконструкції та розвитку було відкрито рахунки для збору внесків країн-донорів з метою реалізації конкретних проектів у рамках міжнародної допомоги.

Для наповнення фонду «Укриття» розроблено механізм проведення спеціальних конференцій донорів, перша з яких відбулася 20.11.1997р.  у Нью-Йорку. Було проголошено внесків на суму 343 млн. дол.США.

В травні 2005 р. країни-донори проголосили нові внески на суму близько 185 млн. дол. США. Донором Чорнобильського фонду «Укриття» стала також Російська Федерація, яка проголосила про внесок в сумі 10 млн. дол. США.

Кошти донорів акумулюються на рахунку Чорнобильського фонду «Укриття» Європейського банку реконструкції та розвитку, який виконує функції розпорядника Фонду. 

Однак, зібраних коштів недостатньо і поточна ситуація робить нагальним питання щодо необхідності залучення додаткової фінансової допомоги на реалізацію проектів міжнародної технічної допомоги відповідно до положень Оттавського меморандуму.

На сьогоднішній день Україні не вистачає близько 740 млн. євро на завершення Чорнобильських проектів (основні з яких – спорудження нового «Саркофагу» - об’єкту «Укриття» та нового Сховища відпрацьованого ядерного палива - СВЯП-2).

У цьому зв’язку Україна звернулась за допомогою до міжнародного співтовариства.

Україна сподівається, що наші партнери не залишать нас наодинці у питаннях, пов’язаних з атомною енергетикою, і нам вдасться зібрати необхідні кошти на завершення Чорнобильських проектів.

 


Щодо Київського саміту з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії

(19 квітня 2011 року)

 

19 квітня 2011 року у Києві проходить Саміт з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії.

Ініціатива Президента України провести Київський Саміт безпосередньо пов’язана з вшануванням 25-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС. Україна поділяє бачення того, що проблематика ядерної безпеки, яка характеризується подальшим зростанням загроз у цій сфері на глобальному та регіональному рівнях, перебуває у невід’ємному зв’язку з питанням безпечного використання ядерної енергії в мирних цілях, особлива актуальність якого диктується досвідом України у подоланні масштабних гуманітарних та безпекових наслідків Чорнобильської катастрофи. 

Проведення цього заходу у столиці України є, серед іншого, внеском нашої держави у зусилля з розширення міжнародної підтримки рішень Вашингтонського Саміту з ядерної безпеки, яка проходила у квітні 2010 року. Це також є підтвердженням намірів України привернути увагу до актуальності проблематики зміцнення безпеки мирної ядерної енергетики у контексті наслідків Чорнобильської катастрофи та у світлі нещодавньої аварії на атомній станції в Японії. 

Київський Саміт має на меті стати непересічним високопосадовим міжнародним форумом для обговорення перспектив поглиблення практичного співробітництва між зацікавленими державами на напрямі розвитку новітніх технологій та інновацій у сфері безпечного використання ядерної енергії в мирних цілях.

Учасники Саміту також матимуть нагоду підтвердити важливість надання більшій кількості держав можливості скористатися благами ядерної енергії в мирних цілях, необхідності залучення країн до інноваційних процесів у сфері ядерної енергетики, що, безперечно, сприятиме сталому розвитку в регіональному та глобальному вимірах.

Київський саміт зібрав понад 60 держав та впливових міжнародних організацій, серед яких, Генеральний секретар ООН, Президент Європейської Комісії, Президент ЄБРР, Генеральний директор МАГАТЕ, лідери держав та урядів, інших високопосадовців багатьох країн світу.

За результатами Саміту буде прийнята Декларація Високого рівня.

 


 Щодо  Міжнародної науково-практичної конференції

 „Двадцять п’ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього”

 

(м.Київ, 20-22 квітня 2011р.)

 

20 квітня 2011 року у Києві розпочинає свою роботу Міжнародна науково-практична конференція „Двадцять п’ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього”, яка триватиме впродовж двох наступних днів.

Конференція організовується Урядом України спільно з урядами Республіки Білорусь та Російської Федерації (відповідно до резолюцій ООН, - як країн, які найбільш постраждали від Чорнобильської катастрофи), ООН, МАГАТЕ, Європейською комісією, Радою Європи, Інститутом радіаційного захисту та ядерної безпеки Франції („IRSN”), Товариством технічної та ядерної безпеки Німеччини („GRS”).  Делегація Високого міжнародного рівня, серед яких, Генеральний Секретар ООН, Генеральний директор МАГАТЕ, Генеральний Секретар Ради Європи, керівники міністерського рівня багатьох країн світу також братимуть участь у Конференції.

 Метою науково-практичної конференції є пошук оптимальних шляхів вирішення питань ядерних та радіаційних ризиків; розробки стратегії поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом; розвитку системи попередження і реагування на ядерні та інші техногенні аварії, забезпечення радіаційної безпеки та охорони здоров’я населення у ситуаціях існуючого після аварійного опромінення (досвід Чорнобиля); соціального та економічного розвитку територій, що зазнали впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи; впровадження новітніх технологій та наукових досягнень для безпеки майбутнього тощо.

15 грудня 2010 року  Генеральна Асамблея ООН ухвалила за ініціативи України резолюцію „Зміцнення міжнародного співробітництва та координація зусиль у справі вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи”, співавторами якої стали понад 70 держав-членів ООН. Full Info

У документі, серед іншого, вітається ініціатива України, підтримана РФ та Білоруссю, про скликання Міжнародної конференції „Двадцять п’ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього” (20-22 квітня ц.р., Київ). Крім цього, Генеральна Асамблея ООН постановила провести 26 квітня 2011 року спеціальне пам’ятне засідання Генасамблеї, приурочене до 25-х роковин трагедії.