ПРЕС-РЕЛІЗ ГЕНЕРАЛЬНОГО КОНСУЛЬСТВА УКРАЇНИ В НЬЮ-ЙОРКУ З

 НАГОДИ 25-х РОКОВИН ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

 

26 квітня 2011 року ви­повнюється 25 років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Цю дату ого­лошено Міжнародним днем пам’яті жертв радіа­ційних аварій і катастроф в Україні, Росії та Білорусі. Серед усіх трагедій, які пережило людство, Чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя. Внаслідок вибуху четвертого енергоблоку ЧАЕС та руйнації його захисних оболонок стався потужний викид радіоактивних речовин у довкілля. Аварія суттєво змінила радіаційну обстановку на Європейському континенті. Близько 200 різновидів радіоактивних ізотопів переміщувались на відстані у тисячі кілометрів від ЧАЕС і в травні 1986 року спостерігались в усіх країнах північної півкулі, на акваторіях Тихого, Атлантичного та Північного Льодовитого океанів. Мільйони українців росіян, білорусів, мешканці низки держав-членів сучасного ЄС постраждали внаслідок катастрофи.

Аварія призвела до забруднення більше 145 тисяч кв. км. території України, Республіки Білорусь та Російської Федерації. Внаслідок Чорнобильської катастрофи постраждало понад 5 мільйонів людей, забруднено радіоактивними нуклідами близько 5 тисяч населених пунктів. Серед 30 тис. населених пунктів України близько 2 тис. мають статус забруднених в результаті аварії на ЧАЕС. Водночас, проблема Чорнобиля торкнулася всієї території України і зачепила значно більшу кількість українського населення. Погодні умови навесні 1986-го склалися так, що радіоактивні хмари були зафіксовані над країнами Західної Європи. Зокрема, в Австрії, Німеччині та Італії населенню видавалися йодовані медпрепарати; було також запроваджено заборону на продаж молокопродуктів тощо. Натомість, приховування масштабів трагедії керівництвом колишнього СРСР призвело до виникнення і розповсюдження найнеймовірніших чуток щодо можливих наслідків катастрофи. Це, в свою чергу, обумовило виникнення значної соціально-психологічної напруги серед населення і недовіри до офіційної інформації.

Саме тому, з метою зменшення ризиків, що існують в Україні стосовно зберігання та захисту ядерних матеріалів, керівництвом нашої держави було прийнято рішення щодо поступового вивезення високозбагачених ядерних матеріалів з України, яке було підтримано лідерами провідних держав світу, у тому числі, президентами США і РФ під час Саміту з питань ядерної безпеки, який відбувся рік тому у Вашингтоні за участі Президента України В.Ф.Януковича.

Тягар витрат, пов’язаних з ліквідацією Чорнобильської катастрофи, ще впродовж багатьох років матиме відчутний негативний вплив на економіку країни. Розміри соціально-економічних збитків, яких зазнала Україна, неспівставні з реальними економічними можливостями країни для їх усунення у найближчі десятки років. Прямі затрати України на пом’якшення наслідків Чорнобильської катастрофи за рахунок усіх джерел фінансування за період з 1986 по 1991 рік становили близько 6 млрд. доларів США. Протягом наступних п’ятнадцяти років затрати перевищили 10 млрд. доларів США і в окремі роки сягали рівня 8-10% держбюджету. При цьому, прямі збитки (втрата матеріально-майнових комплексів та окремих об’єктів економіки) лише у зоні відчуження на території України становили сумарно 1385 млн. доларів США.

Однак, важко точно визначити розміри непрямих збитків внаслідок невикористання забруднених сільгоспугідь, водних і лісових ресурсів, а також скорочення виробництва електроенергії, і, як наслідок, зменшення виробництва товарів, надання послуг. За розрахунками українських спеціалістів, сумарні економічні збитки для України до 2015 року становитимуть 179 млрд. дол. США. Нещодавно було пораховано, що для досягнення підтвердженого і гарантованого рівня безпеки реактора, тобто для спорудження саркофагу, який накриє зруйнований реактор на ЧАЕС і дасть змогу зберігати ядерне паливо з інших реакторів атомної станції, потрібно реалізувати ще 740 мільйонів євро, (зокрема, 600 млн. євро потрібно для побудови нового об’єкту «Укриття» та 140 млн. євро - на зняття ЧАЕС з експлуатації та будівництво сховища для відпрацьованого ядерного палива).

19 квітня 2011 року у м. Київ за ініціативи Президента України В.Януковича відбудеться Зустріч високого рівня «Київський саміт з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії». Мета цього представницького міжнародного форуму, до участі у якому запрошено лідерів понад 60 держав та впливових міжнародних організацій, полягає у приверненні уваги до необхідності забезпечення відповідального та безпечного розвитку мирної ядерної енергетики, адже Чорнобильська катастрофа та нещодавні драматичні події в Японії засвідчили існування здобутого людством значного руйнівного потенціалу і  залежності життя від усвідомлення можливості фатального розвитку подій в умовах перманентної техногенної революції, в чергове привернули увагу міжнародного співтовариства до надзвичайної загрози, яку може становити для народів та людства в цілому ядерна енергія. У ході зазначеного заходу Україна має на меті акцентувати увагу на проблематиці забезпечення права держав на розвиток міжнародного співробітництва у галузі мирного використання ядерної енергії з наголосом на необхідності забезпечення рівноправного доступу держав до ядерних матеріалів і технологій у повній відповідності із вимогами режимів у галузі нерозповсюдження ядерної зброї.

Після трагічних подій на АЕС «Фукусіма» зазначена Зустріч стане першим майданчиком для серйозного діалогу, переосмислення багатьох важливих питань, пов’язаних як зі спадщиною Чорнобиля, так і з ядерною енергетикою загалом. Одним з головних питань, звичайно, буде перетворення саркофага над зруйнованим блоком ЧАЕС на екологічно безпечний об'єкт. В тому числі, обговорюватиметься виділення коштів на будівництво захисного конфайнмента як міжнародного проекту.

Жахливі наслідки аварії на ЧАЕС 1986 року гостро відчуваються й досі. Катастрофа суттєво змінила життя мільйонів через такі чинники, як погіршення стану здоров’я, вимушене переселення тощо, які негативно позначилися на психологічних та побутових умовах життя багатьох людей. Під спе­ціальним медичним на­глядом перебувають кіль­ка мільйонів громадян України. Окремі райони, як і раніше, потребують масш­табних захисних заходів, без яких неможлива без­печна життєдіяльність людей, що проживають на забруднених територіях. Особливу тривогу ви­кликають стан здоров’я учасників ліквідації на­слідків аварії, які прожива­ють на забруднених тери­торіях, розвиток онкологіч­них захворювань у дітей.

Новий підхід до проблем Чорнобиля вимагає зосередження фокусу зусиль на питаннях соціально-економічного розвитку, на забезпеченні реальних змін на краще на рівні місцевих громад. Саме в цьому полягає основне завдання проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН Декади відродження та сталого розвитку постраждалих регіонів (2006-2016 рр.).

Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей і екологічну безпеку планети, яку взяла на себе сучасна наука. І нещодавні події в Японії, яка протягом своєї новітньої історії вже зазнавала руйнівних втрат через радіаційне забруднення і саме у зв’язку з цим традиційно приділяла підвищену увагу Чорнобильській проблематиці, змушують переосмислити і узагальнити набутий Україною 25-річний досвід боротьби з наслідками техногенного лиха.

І Чорнобильська катастрофа, і трагедія на японській АЕС «Фукусіма» свідчать про необхідність серйозного і виваженого перегляду питань, пов’язаних з майбутнім ядерної енергетики. Останні наукові технологічні розробки дають надію на можливість переходу до роботи із незбагаченим ядерним паливом. Такі напрацювання є, і, сподіваємось, у ХХІ сторіччі людство засвоїть технології, які дозволять максимально використовувати мирний атом із мінімальним ризиком для природи, здоров'я людини та екології в цілому.

Разом з тим, необхідно об’єктивно і реалістично оцінювати національні ресурси, зокрема, давати собі звіт у тому, що Україна не має реальних, економічно обґрунтованих альтернатив ядерній енергетиці. І саме тому, як підкреслив на нещодавньому засіданні Ради національної безпеки і оборони України Глава української держави, Уряд України має зробити все необхідне для забезпечення високого рівня безпеки експлуатації діючих атомних станцій і аргументовано довести це українському народові та світовому співтовариству.